Ранньомодерні промисли у вимірі екологічної історії України: вплив на довкілля та методологія дослідження

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/2411-2143-2025-54-18-29

Ключові слова:

екологічна історія, Україна, ранньомодерні, екосистемні промисли, селітроваріння, рудництво, смолокуріння, винокуріння, млинарство, поташ

Анотація

Метою статті є аналіз впливу промислів ранньомодерної доби на довкілля українських земель XV–XVII ст. у контексті екологічної історії. Дослідження зосереджене на селітроварінні, рудництві, смолокурінні, винокурінні, виробництві поташу та млинарстві, для характеристики яких введено поняття «екосистемні промисли». З огляду на нерозвиненість цього напряму в українській історіографії, наукова новизна роботи полягає у демонстрації потенціалу екологічної історії як інструменту для осмислення відносин «людина – природа» в доіндустріальний період й демонстрації методологічних підходів для досліджень у цій царині. Методологічною основою цієї розвідки виступає аналіз наявної історіографії вказаних промислів та першоджерел для показу того, як різноманітні дані можуть бути інтерпретовані крізь екологічну лінзу. Висновки. Зроблено висновок, що всі ранньомодерні промисли мали негативний вплив на довкілля. Найбільших руйнувань зазнавали ліси та відповідно біорізноманіття, оскільки деревина слугувала головним ресурсом для виробництва поташу, а більшість промислів того часу використовувала технології випалювання або потребувала високих температур, що додатково спричиняло знищення великих лісових масивів. Негативний вплив на довкілля мали й млинарство та рудництво: водяні металургійні та борошномельні млини, та спорудження гребель змінювали гідрологічні режими річок, призводили до затоплення приберегових земель, сприяли їх заболоченню й порушенню міграцій риби. Виробництво селітри супроводжувалося ерозією ґрунтів, санітарним забрудненням та руйнуванням археологічних пам’яток і культурної спадщини. До того ж спалення деревини для виготовлення поташу та деревного вугілля мали наслідки забруднення атмосфери. Хоч масштаби антропогенного впливу були локальні, він охоплював лісові, ґрунтові та водні ресурси, та опосередковано тваринний світ. Цей вплив був наслідком господарської діяльності, а не свідомого управління природою, однак його комплексність і взаємозв’язок компонентів довкілля роблять ранньомодерні промисли прикладом екосистемного явища.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

  • автор Тетяна Перга, афіліація Technische Universität Berlin

    Кандидат історичних наук, дослідник

Посилання

Багалій, Д. (1991). Історія Слобідської України Харків: Оснoвa. 256 с.

Борисенко, В. (2024). Нематеріальна культурна спадщина міста Авдіївки на Донеччині (за архівними документами 1925-1927 років). Народна творчість та етнологія, 4 (404), 83-90.

Брехуненко, В. (2006). Типологія Степового Кордону Європи і перспектива дослідження історії східноєвропейських козацтв. Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.), 6, 453-486.

Войнаровський, В. (2013). Давні вуглярство та дігтярство: технології, археологічні ознаки, ступінь спеціалізації. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині 17, 136-138.

Генсірук С. А., Фурдичко, О. І., Бондар, В. С. (1995). Історія лісівництва в Україні. Київ: Наук. думка.

Економічна історія України (2011). Економічна історія України в 2-х томах. Т. 1. Київ: Ніка-Центр. 696 с.

Кедун, І. С. (2014). До питання про розвиток селітряного промислу в Новгороді-Сіверському. Сумська старовина, 43-44, 117-122.

Клепацький, П. Г. (1912). Очерки по истории Киевской земли. Т. І: Литовский период. Одесса: Типография "Техник", 599 с.

Ключнєв, М. М. (2001). Селітроваріння на Луганщині у добу пізнього середньовіччя (за даними археології). Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні, 10, 18-22.

Кононенко В. (2009). Вплив економіки Гетьманщини на політичну свідомість української ранньомодерної еліти (90-і рр. XVII - 60-і рр. XVIII ст.). Сiверянський лiтопис, 4, 15-23.

Кочергін, О. І. (2005). Нариси з історії гірничої справи на Придніпров'ї. Дніпропетрівськ: НГУ, 47 с.

Кулаковстький, П. (2020). Звинигородське староство в часи козацької революції (1648-1676 рр.). I Міжнародна наукова конференція "Війна і Соціум у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи": Програма та тези доповідей (21-24 жовтня 2020 р., м. Кам'янець-Подільський). Київ: Інститут історії України, 74-48.

Лащенко, К. Г. (2002). Географія, природне середовище Вольностей Війська Запорізького, та природокористування запорізьких козаків (1734-1775): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.06. Київ: НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознав. ім. М.С.Грушевського. 18 с.

Лісові промисли (2016). Енциклопедія сучасної України. https://esu.com.ua/article-55693.

Маслійчук В. (2008). Історія Слобідської України. Київ.

Матрос, А. А. (2001). З історії краєзнавчих досліджень на Криворіжжі XVI-ХІХ ст. Історія Криворіжжя: сучасний погляд на історичні періоди, постаті та краєзнавчі дослідження. Кривий Ріг: Видавничий дім. 53 с.

Молчановский, Н. (1885). Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. Киев: Тип. Имп. Ун-та св. Владимираю 434 с.

Мордвинцев В.М. (1988). Торгово-промышленное предпринимательство монастырей Левобережной Укранны в XVII в. Київ: вид-во КНУ.

Moshenskyi, S. (2023). Ukrainian agrarian capitalism of the Hetmanate: «track effect» and economic peripherality (second half of the 17th century). Economics, Management and Administration, (1(103), 9–14. https://doi.org/10.26642/ema-2023-1(103)-9-14

Назаренко, В. (2025). Забута осетрина і всюдисуща тараня. Риба в раціоні населення Гетьманщини. Локальна історія, 5. https://localhistory.org.ua/texts/statti/zabuta-osetrina-i-vsiudisushcha-tarania-riba-v-ratsioni-naselennia-getmanshchini/

Назаров, І. В. (1997). Економічна історія України (докапіталістичний період). Київ: РВЦ "Київський ун-т".

Олійник, О. Л. (2007). Запорозький зимівник в соціально-економічному розвитку Запорозьких Вольностей (1734-1775 рр.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01. Запоріжжя: Запорізький національний ун-т., 20 с.

Описи (1991). Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.: Описово-статистичні джерела Упор. В. Пірко, О. Гуржій. Київ: Наук. думка. 278 с.

Осадчий, Є. М. (2011). Селітроваріння на території Північно-Західної Слобожанщини XVII ст. Праці Центру пам'яткознавста, 20, 116-125.

Осадчий, Є. М. (2024). Фортеці Лівобережної України як сировинна база для селітроваріння у 18 столітті, Консенсус, 3, 18-31.

Пивоваренко, О. А. (2007). Розвиток винокуріння та шинкування на Лівобережній Україні у другій половині ХVII-ХVIII ст. Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук: 07.00.01 - Історія України. Київ: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. 173 с.

Потапенко С. (2015). Козацька еліта Слобожанщини (друга половина XVII - кінець XVIII ст.). Історія торгівлі, податків та мита 2, 56-65.

Rassokha І. М. (2025). AGAINST BRAUDEL: ADVANCED FEATURES OF THE MATERIAL CULTURE OF UKRAINE IN THE 18TH – 19TH CENTURIES (WHITE BREAD AND DISTILLERY). Culturological Almanac, (2), 170–175. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.2.20

Сердюк, І. (2018). Маленький і дорослий: дитина й дитинство в Гетьманщині XVIII ст. Київ: К.І.С. 456 с.

Скороход, В. М. (2011). Смолокурний промисел на Шестовицькому археологічному комплексі у Х – на ХІ ст. Сіверщина в історії України, 4, 98-101.

Смолка А. (1996). Економічна думка та соціально-економічна політика в Україні XVII – початку XVIII століття. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук: 08.01.04. Київ: КНУ імені Тараса Шевченка.

Сокирко О. (2023). Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції, 1648-1764. Київ: Темпора, 912 с.

Стрішенець М. М., Павлова О. М., Павлов К. В. (2019). Просте товарне виробництво і зародження мануфактур в Україні: монографія Луцьк: видавництво "Терен", 292 с.

Стрішенець М. М., Павлова О. М., Павлов К. В. (2022). Промисли Волинського Воєводства (друга половина XVI століття – середина XVII століття): монографія. Луцьк: ФОП Мажула Ю. М. 221 с.

Тарасюк, М. Ю. (2024). Міське суспільство Волині Литовської доби: матеріальний вимір повсякдення. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії: 032. Київ: Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського.

Тимочко, Н. О. (2005). Економічна історія України Київ: КНЕУ, 2005. 204 с.

Філюк, О. В. (2012). Добування заліза в південно-руських землях IX-XIII ст. (за матеріалами комплексу пам'яток біля с. Колонщина Макарівського р-ну Київської обл.). Київ: ТОВ «Центр учбової літератури», 304 с.

Хармак, М. М. (2016). Винокуренний промисел Батурина XVII-XVIII СТ. Сіверщина в історії України, 9, 225-228.

Шерстюк, В. (2013). Характеристика способів видобування селітри на теренах України у ХVІІ-ХІХ ст. Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст., 22(1), 49-57.

Завантаження

Опубліковано

07.12.2025

Номер

Розділ

Оригінальні статті

Як цитувати

Перга, Т. (2025). Ранньомодерні промисли у вимірі екологічної історії України: вплив на довкілля та методологія дослідження. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 54, 18-29. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2025-54-18-29

Схожі статті

1-10 з 459

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають