Ранньомодерні промисли у вимірі екологічної історії України: вплив на довкілля та методологія дослідження

Анотація

Метою статті є аналіз впливу промислів ранньомодерної доби на довкілля українських земель XV–XVII ст. у контексті екологічної історії. Дослідження зосереджене на селітроварінні, рудництві, смолокурінні, винокурінні, виробництві поташу та млинарстві, для характеристики яких введено поняття «екосистемні промисли». З огляду на нерозвиненість цього напряму в українській історіографії, наукова новизна роботи полягає у демонстрації потенціалу екологічної історії як інструменту для осмислення відносин «людина – природа» в доіндустріальний період й демонстрації методологічних підходів для досліджень у цій царині. Методологічною основою цієї розвідки виступає аналіз наявної історіографії вказаних промислів та першоджерел для показу того, як різноманітні дані можуть бути інтерпретовані крізь екологічну лінзу. Висновки. Зроблено висновок, що всі ранньомодерні промисли мали негативний вплив на довкілля. Найбільших руйнувань зазнавали ліси та відповідно біорізноманіття, оскільки деревина слугувала головним ресурсом для виробництва поташу, а більшість промислів того часу використовувала технології випалювання або потребувала високих температур, що додатково спричиняло знищення великих лісових масивів. Негативний вплив на довкілля мали й млинарство та рудництво: водяні металургійні та борошномельні млини, та спорудження гребель змінювали гідрологічні режими річок, призводили до затоплення приберегових земель, сприяли їх заболоченню й порушенню міграцій риби. Виробництво селітри супроводжувалося ерозією ґрунтів, санітарним забрудненням та руйнуванням археологічних пам’яток і культурної спадщини. До того ж спалення деревини для виготовлення поташу та деревного вугілля мали наслідки забруднення атмосфери. Хоч масштаби антропогенного впливу були локальні, він охоплював лісові, ґрунтові та водні ресурси, та опосередковано тваринний світ. Цей вплив був наслідком господарської діяльності, а не свідомого управління природою, однак його комплексність і взаємозв’язок компонентів довкілля роблять ранньомодерні промисли прикладом екосистемного явища.