Ліквідація радянськими спецслужбами секти євангельських християн святих сіоністів (мурашківців) на Рівненщині (1940-ві – 1950-ті рр.)

Анотація

Метою статті є дослідження агентурно-оперативної та репресивної діяльності радянських органів держбезпеки, спрямованої на організаційну ліквідацію однієї з протестантських сект – мурашківців, що діяла на Західному Поліссі й Західній Волині у 1930-х – 1950-х рр. Методологія дослідження заснована на принципах історизму, об’єктивності, системності. Застосовано загальнонаукові, спеціально-історичні та міждисциплінарні методи, а також критичний аналіз архівних джерел у поєднанні з просопографічним підходом. Кожен із них дозволив реконструювати методи і результати дій органів НКВД/НКГБ/МГБ супроти євангельських християн святих сіоністів. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше визначено і проаналізовано агентурно-провокаційний чинник припинення функціонування секти мурашківців у контексті діяльності радянських спецслужб. Опрацьовано значну кількість архівних джерел, частину з яких вперше залучено у науковий обіг. Висновки. Сіоністів-мурашківців, як вже з’ясовано в історіографії, радянська влада вважала «протидержавною» та «бузувірською» сектою з огляду на її містично-екстатичний культ, антимілітаризм, суботництво і загалом негативне ставлення до колгоспів. Внаслідок цього впродовж 1940–1953 рр. радянські спецслужби репресували понад 100 учасників секти, що спричинило припинення функціонування євангельських християн святих сіоністів на Рівненщині. З метою встановлення контролю за діяльністю мурашківців органи НКВД/НКГБ/МГБ завербували керівників секти до агентурної мережі. За допомогою агентів спецслужби намагались інструменталізувати структуру, зробити її лояльною до влади, виявляли та репресували антирадянськи налаштоване членство.