Релігійно-духовні витоки та історичні умови формування сучасного суніто-шиїтського конфлікту в країнах Близького та Середнього Сходу
DOI:
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2022-39-65-73Ключові слова:
іслам, Коран, Суна, умма, шиїти, суніти, догматАнотація
Метою статті є висвітлення історичних умов та духовних витоківсучасного суніто-шиїтського конфлікту в арабських країнах. Методологія дослідженняґрунтується на поєднанні загально-наукових, спеціально – історичних та міждисциплінарнихметодів дослідження з урахуванням принципів, неупередженості, системності, історизму, людино центризму та науковості. Наукова новизна полягає у спробі автора розкритиосновні історичні та духовно-догматичні витоки сучасного суніто-шиїтського конфлікту всучасних арабських країнах з метою його майбутнього вирішення. При написанні статті, нами було залучено широке коло джерел наукової літератури та історичних джерел, зокрема Корану та Суни. Висновки. Суніто-шиїтський конфлікт має глибокі історичні корені і сягає другої половини VII століття. Саме тоді відбувається розкол ісламу на дві гілки сунітів ішиїтів. Принципова розбіжність між цими напрямами полягає у різному ставленні до основнихдогматичних засад ісламського віровчення. Так, суніти закликають неухильно додержуватисяКорану і Суни. В свою чергу шиїти ж вводять в духовну традицію, на додаток до Корану і Суни, легенди і вислови халіфа Алі (Ахбар) та вчення про імамів – духовних керівників громади. На сьогоднішній день є цілком очевидним, що нинішні догматичні відмінності міжсунітами і шиїтами не є суттєвими, що закладає підвалини для вирішення суніто-шиїтських суперечностей на рівні основних догматів ісламського віровчення.
Завантажити
Посилання
Hoyland, R. (2001) Arabia and the Arabs: From the Bronze Age to the coming of Islam. London and New York, 30 p.
Аляутдинов, Ш. (2001). Путь к вере и совершенству. 2-е изд., М. 250 c.
Асанбаев, М. (2009) Аравийские монархии : общество, власть и государство. Алматы: Казахстанский центр гуманитарно-политической конъюнктуры, 208 с.
Бартольд, В. (2002). Работы по истории ислама и Арабского халифата. М., 790 с.
Бибикова О.(2019) КОРАН. Универсальная научно-популярная энциклопедия Кругосвет. https://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/religiya/KORAN.html
Большаков О. (2000) История Халифата. В 4 томах. Том 1. Ислам в Аравии (570-633 гг.). Восточная литература РАН. М., 99 с.
Большаков О. (2000) История Халифата. В 4 томах. Том 2. Ислам в Аравии (570-633 гг.). Восточная литература РАН. М., 67 с.
Грюнебаум Г. (1988) Классический ислам: Очерк истории, 600–1258гг. .М.,570 с.
Еремеев Д. (1990) Ислам: образ жизни и стиль мышления. М. : Политиздат. 288 с.
Ихсаноглу Э. (2013) Исламский мир в новом веке. Организация Исламского сотрудничества. М. : ИВ РАН, 416 с.
Кепель Ж. (2004) Джихад: Экспансия и закат исламизма. М.: Ладомир, 468 с.
Коран ( 2018) Перевод смысла ятов и их краткое толкование. Киев, Ассоциация мусульман Украины. 919 c.
Крымский А. (1904) Об источниках и пособиях для истории Мухаммада. М. 593 с.
Лари Сайид Муджтаба Мусави.(1999) Основные положения ислама. Лекции по мусульманской догматике. Баку. 465 с.
Латигін Н.(2016) «Іслам: шлях крізь віки». К.:Київський Національний торгово-економічний університет, 360 с.
Миркина З. (1995) Великие религии мира. М., 384 с.
Сейранян Б. (2013) Становление государственности аравийских монархий (исторический аспект и модернизационные тенденции). М.: Институт востоковедения РАН, 180 с.
Соловьёв В. (1991) Магомет. Его жизнь и религиозное учение. Алма-Ата, 285 с.
Шейх Усман аль-Хамис. (2012) Период из исламской истории от кончины Пророка до гибели Хусайна в 61 г.г. Алма-Ата: Третье русское издание Издательский дом Свет Ислама, 313 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Максим Ходжін

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.