Значення «фабрик-майстерень» в діяльності окремих представників львівського середовища архітекторів і скульпторів у 1730-х – 1760-х рр.
DOI:
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-47-26-34Ключові слова:
архітектори, скульптори, фабрики-майстерні, меценати, цех, замовлення, ЛьвівАнотація
Метою статті є дослідження організації та діяльності професійних об’єднань львівських архітекторів і скульпторів, що відомі у джерелах як «фабрики-майстерні», при спорудженні, скульптурному оздобленні сакральних і світських споруд у Львові та поза його межами у 1730-х — 1760-х рр. Методологія дослідження ґрунтується на принципі об’єктивності та історизму, системному підході до вивчення історико-мистецьких та соціально-економічних явищ у їх розвитку і взаємозв’язках. Використання методів аналізу та синтезу, проблемно-тематичного, описового та історико-хронологічного підходу дозволило оптимально вирішити завдання дослідження. Наукова новизна полягає у висвітлені діяльності та внутрішньої організації фабрик-майстерень львівських архітекторів і скульпторів при будівництві та скульптурному оздобленні об’єктів світського та сакрального характеру, значенні фабрик-майстерень львівських митців в отриманні вигідних замовлень, а також у протистоянні з міським цехом. Висновки. У професійній діяльності львівських архітекторів і скульпторів, значиму роль відігравав процес організації митцями навколо себе найбільш кваліфікованих працівників у професійні об’єднання, які відомі в джерелах як «фабрики- майстерні». Завдяки ним, митці отримали можливість контролювати більшість замовлень при створенні об’єктів світського та сакрального характеру в місті та поза його межами. Це, в свою чергу, спричинило протистояння з міським цехом. Ряд перемог над цеховою організацією на правовому ґрунті вільним майстрам вдалося отримати завдяки підтримці впливових меценатів, магнатських родин, представникам вищого духовенства, а також королівським привілеям, що звільняли митців від претензій цеху та міської влади.
Завантажити
Посилання
Betlej, A. (1998). Kilka uwag na temat twórczości Francisca Ksawerego Kulczyckiego i architektury lwowskiej 2. połowy w. XVIII. Sztuka kresów wschodnich. Materiały sesji naukowej. Kraków, październik 1996. (T. 3), 171–193.
Dutkiewicz, J. (1939). Fabryka cerkwi Wniebowzięcia NMP w Poczajowie. Dawna Sztuka. (Z. 2), 131–165.
Hornung, Z. (1976). Majster Pinsel snycerz. Karta z dziejów polskiej rzeźby rokokowej. Wrocławskie towarzystwo naukowe. Rozprawy komisji historii sztuki. (T. X.), 194 s.
Kowalczuk, M. (1927). Cech budowniczy we Lwowie za czasów polskich (do 1772), 89 s.
Krasny, P. (1994). Bernard Meretyn i problem rokoka w architekturze polskiej. Praca doktorska pisana pod kierónkiem Prof. Dra. hab. Jana Ostrowskiego. Kraków.
Mańkowski, T. (1928). Katedra św. Jana we Lwowie. Spawozdania Towarzystwa Naukowego we Lwowie. (R. 8), 74–79.
Mańkowski, T. (1932). Lwowskie kościoły barokowe. Prace sekcyi historyi sztuki i kultury Towarzystwa Nauk we Lwowie. (T. 2), (Zesz. 2), 97–249.
Mańkowski, T. (1946). Fabrica ecclesiae. 53 s.
Mańkowski, T. (1974). Dawny Lwów – jego sztuka i kultura artystyczna. 422 s.
Ostrowski, J. (1996). Jan Jerzy Pinsel – zamiast biografii. Sztuka kresów wschodnich. Materiały sesji naukowej. Kraków, maj 1995. (T. 2), 361-373.
Wujcyk, W. (1998). Architekt lwowski Franciszek Ksawery Kulczycki (na podstawie badań archiwalnych). Sztuka kresów wschodnich. Materiały sesji naukowej. Kraków, październik 1996. (T. 3), 153-171.
Александрович, В. С. (2000). Три документи до історії львівської скульптури 1730-х рр. Ковчег. Науковий збірник із церковної історії. (2), 339-346.
Александрович, В. С. (2012). Львівське середовище скульпторів європейської традиції першої половини XVIII ст. Львівська національна галерея мистецтв. Дослідження і матеріали. Науковий збірник. (3), 13-43.
Александрович, В. С., & Ричков, П. А. (2008). Собор святого Юра у Львові. Київ: Техніка, 232 c.
Вуйцик, В. С. (2001). Будівельний рух у Львові другої половини XVIII століття. Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка, (CCXLI). Праці Комісії архітектури та містобудування, 113-126.
Вуйцик, В. С. (2001). Нові штрихи до творчої біографії Бернарда Меретина. Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка, (CCXLI). Праці Комісії архітектури та містобудування, 517-523.
Лильо, О. М. (2001). Цехова книга львівських столярів 1721-1745 рр. як джерело до історії скульптурного середовища міста. Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка. Збірник наукових праць. (4), 83–90.
Лильо, О. М. (2005). Львівське середовище архітекторів 30—70-х років XVIII ст. Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. (5), 160–179.
Лильо, О. М. (2014). Діяльність будівничих Львова першої половини XVIII ст. в контексті європейських звя’язків: особливості формування і розбудови. https://artes-almanac.com/dialnist-budivnychykh-lvova-ppol18st/
Лильо, О. М. (2014). Львівське середовище скульпторів XVIII ст. Військово-науковий вісник. (20), 57–71.
Лильо, О. М. (2017). Повсякденне життя та професійна діяльність скульпторів Львова другої половини XVIII ст. Український історичний журнал, (2), 33–45.
Цапенко, М. П., & Юрченко, П. Г. (1968). Архітектура. Історія українського мистецтва (у 6 т., Т. 3.). Мистецтво другої половини XVII-XVIII століття. Київ, 70–125.
ЦДІА України у Львові – Центральний державний історичний архів України у Львові.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Orest Lylio

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.