Образ людини і світу в сучасній музиці: антропологічні виміри творчості українських композиторів у соціокультурному континуумі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-47-90-98

Ключові слова:

світомодель, модель людини, постмодернізм, полістилістика, моностилістика нового типу, релігійність, духовні жанри, медитативність, російсько- українська війна

Анотація

Спираючись на принципи історичного і системного підходів та методи  герменевтичного і філософсько-антропологічного  аналізу, автор статті ставить за мету  виявити особливості змісту світомоделі та моделі людини в українській музиці останньої третини ХХ–ХХІ століття у порівнянні із західноєвропейською музикою та охарактеризувати композиторське бачення  світопорядку у часі відкритої російської агресії в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на системному та історичному  підходах, які дозволяють розглянути окремий музичний текст в якості підсистеми системи вищого порядку з урахуванням його соціокультурного контексту. Наукова новизна полягає у виявленні специфіки художнього світогляду українських митців останньої третини ХХ –  ХХІ ст., що є наслідком вивчення їх творчості в антропологічному вимірі. Висновки. Антропологічна сутність музики сучасних українських композиторів полягає у певній несуперечливій полярності, коли іронічне і фрагментарне світобачення органічно поєднується з релігійними пошуками;  усвідомлення хаосу й апокаліптичності культури – зі спробою знайти опору в релігії в її різноманітних варіантах. Тому й герой у сучасній музиці володіє подвійною сутністю: він і маргінал, і водночас – особистість з міцною духовною опорою. Така полярність спричинена кризовою ментальністю  сучасного посттоталітарного суспільства.  Специфіка змісту українського музичного мистецтва воєнного часу полягає у тому, що у перший рік війни композитори прагнули безпосередньо втілити реакцію на побачені звірства, що проявилося у підвищеній експресивності висловлювання, а вже у 2023 році спостерігаємо спроби філософського осмислення теми протистояння добра і зла, формування системного погляду на світ у часі війни, в якому є місце і різним почуттям, і різним галузям приватного життя.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

  • автор Олена Верещагіна-Білявська, афіліація Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

    Кандидат мистецтвознавства, доцент

Посилання

Adamenko, Victoria (2007). Neo-Mythologism in Music: From Scriabin and Schoenberg to Schnittke and Crumb. Edition: NED - New edition Published by: Boydell & Brewer, Pendragon Press.

Cizmic, Maria (2011). Performing Pain: Music and Trauma in Eastern Europe. Oxford University Press. 299 р. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199734603.001.0001

Schmelz, Peter J. (2009) Such Freedom, if Only Musical: Unofficial Soviet Music during the Thaw. New York: Oxford University Press. 392 p.

Vereshchahina-Biliavska, O. Y., Cherkashyna, O. V., Moskvichova, Y. O., Yakymchuk, O. M., & Lys, O. V. (2021). Anthropological view on the history of musical art. Linguistics and Culture Review. 5(S2). Р. 108-120. https://doi.org/10.21744/lingcure.v5nS2.1334

Vereshchahina-Biliavska, O., Mozgalova, N., Baranovska, I., Moskvichova, Y., Cherkashina, O. (2021). Anthropological dimensions of the modern musical art of Eastern Europe. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference. Volume IV. Р. 716-727. http://doi.org/10.17770/sie2021vol4.6331

Герасимова-Персидська, Н. (1997). Музика тиші. Art Line. № 9

Довгань, М. (2023) Амбівалентність почуттів у «Concerto grosso з позитивом» Євгена Петриченка. The Сlaquers. 17.10.2023. https://theclaquers.com/posts/12046

Кияновська, Л. (2019). Музична антропологія та її перспективи в сучасній гуманістичні науці. Музичне мистецтво і культура: Вісник Державної академіії керівних кадрів культури і мистецтв. С. 125–132. https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166950

Козаренко, О. (2002). Сакральна творчість українських композиторів ХХ століття в контексті національних музично-семіотичних процесів. Калофонія: Науковий збірник з історії церковної монодії та гимнографії. Ч. 1. C. 150–160.

Найдюк, О. (2022). «Попіл Бучі стукає у моє серце». День. 2022. 15.09.2022. https://kyivdaily.com.ua/bucha-lacrimosa/

Наумова, О. (2022). Де завершується тиша: про «невимовне» в музиці Вікторії Польової «Bucha. Lacrimosa». Україна. Європа. Світ. Історія та імена в культурно-мистецьких рефлексіях: Часопис Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського. С. 254-257. https://doi.org/10.31318/2786-8877.6.2023.291417

Потебня, О. (1992). Мова. Національність. Денаціоналізація. Нью-Йорк. 155 с.

Фізер, К. С. (2019). Заголовок музичного твору та його функціонування в новітній музиці (на прикладі творчості українських композиторів): дис…. канд. мистецтвознавства. 17.00.03 Музичне мистецтво. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. 209 с.

Чекан, Ю. (2009). Інтонаційний образ світу: Монографія. К.: Логос. 227 с.

Завантаження

Опубліковано

19.03.2024

Номер

Розділ

Історія України

Як цитувати

Верещагіна-Білявська, О. (2024). Образ людини і світу в сучасній музиці: антропологічні виміри творчості українських композиторів у соціокультурному континуумі. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 47, 90-98. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-47-90-98

Схожі статті

1-10 з 412

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають