Актуалізація римо-католицьких храмів Волині як об'єктів культурної спадщини
DOI:
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2025-51-70-78Ключові слова:
римо-католицькі костели, Волинь, католицькі ордени, культурна спадщина, пам’ятка, актуалізація об’єктів культурної спадщини, культурний туризмАнотація
Метою статті є аналіз основних етапів будівництва римо-католицьких храмів на території Волині, їх значення як об’єктів культурної спадщини; характеристика шляхів і форм актуалізації культових споруд як історико-архітектурних пам’яток. Методологія дослідження базується на використанні системного, аспектного підходів, принципів об’єктивності, розвитку та взаємодії, сукупності загальнонаукових і спеціальних методів (класифікації, проблемно-хронологічного, аналізу і синтезу). Наукова новизна полягає у комплексному вивченні процесів розбудови культових споруд Римо-католицької церкви на Волині упродовж XV – XVIII ст. як складової формування історико-культурного ландшафту регіону, обґрунтуванні важливості та висвітленні методів актуалізації і соціалізації досліджуваних об’єктів. Висновки. Завдяки підтримці держави та великих магнатів на Волині упродовж XV – XVIII ст. існували сприятливі умови для будівництва католицьких культових об’єктів у стилі ренесансу та бароко. Костели будувалися у краї за фінансової підтримки магнатів, шляхти, католицьких орденів і на початок ХХ ст. сформували досить розгалужену мережу. Істотного занепаду Римо-католицька церква та її храми зазнали у роки світових воєн і радянської влади. У незалежній Україні до переліку пам’яток національного значення у Волинській області занесено 13 римо-католицьких костелів, 5 придорожних каплиць, 3 дзвіниці, низка храмів є пам’ятками місцевого значення. Будівлі костелів як важливий елемент історичного ядра міста мають значний потенціал для розвитку урботуризму, екскурсійно-пізнавального, культурно-історичного, паломницького туризму. Найбільш активно на Волині здійснюється дослідження і популяризація Кафедрального костелу святих апостолів Петра і Павла м. Луцька, Колегіального костелу святої Трійці в Олиці. Певний туристичний потенціал мають зруйновані храми – костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, с. Кисилин; костел Святого Іоанна Євангеліста, м. Любешів та ін. Інтеграція об’єктів культурної спадщини в сучасне суспільство шляхом їх активної популяризації, використання в освіті, мистецтві та інших галузях, розвиток інструментів комунікації спадщини і людини / громади сприятимуть соціалізації культурної спадщини.
Завантажити
Посилання
Baliński, M., Lipiński, T. (1845). Starożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym. Warszawa: Nakład i druk S. Orgelbranda, T. II. Część 2, 547–1439.
Czarnowski, S. (1909). Polska przedhistoryczna. Badania, poszukiwania, opisy zabytków przeddziejowych – bibliografia, sprawozdania, przeglądy i t. p. Literatura przeddziejów Polski i ziem sąsiednich słowiańskich. Warszawa – Kraków : Wyd. S. J. Czarnowskiego i Spółki, 148 s.
Howard, P. (2003). Heritage: management, interpretation, identity. London: Continuum International Publishing, 278 р. https://doi.org/10.5040/9781350933941
Orłowicz, M. (1929). Ilustrowany przewodnik po Wołyniu z 101 ilustracjami i mapą województwa. Łuck: Nakładem Wołyńskiego Towarzystwa Krajoznawczego i Opieki nad zabytkami przeszłosci w Łucku, 380 s.
Restauracja Kolegiaty (2019). Restauracja Kolegiaty pod wezwaniem św. Trójcy w Ołyce / Fundacja Dziedzictwa Kulturowego. URL: www.dziedzictwo.org
Sobieszczański, F. (1847; 1849) Wiadomości historyczne o sztukach pięknych w dawniej Polsce. Zawierające opis dziejów i zabytków budownictwa, rzeźby, snycerstwa, malarstwa i rytownictwa, z krótką wzmianką o życiu i dziełach znakomitszych artystów krajowych lub w Polsce zamieszkałych. Warszawa: Nakładem i drukiem S.Orgelbranda, 1847–1849. Т. І, 326 s.; T. II, 412 s.
Абрамович, Н. (1918). Волинська старовина. Опис пам’ятників старовинної архітектури на Волині. Житомир: Вересень, 103 с.
Баюк, Г. (2023). Костел Св. Трійці та Св. Петра і Павла. Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. Вип. XVIII. Луцьк: Вежа-Друк, 191–194.
Беларян, К. (2020). Католицький монастирський комплекс у контексті історії Любешова. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любешівщина в історії України і Волині: 68-а Всеукр. наук. істор.-краєзн. конф. 18-19 вер. 2020 року : наук. зб. / упоряд. Г. Бондаренко. Луцьк : Іванюк В. П. Вип. 86, 186–187.
Важатко, О. (2015). 325 років від часу побудови комплексу монастиря кармелітів (костел і келії монастиря) – памятки містобудування і архітектури місцевого значення в с. Кисилин, тепер Локачинського району (1691–1720). Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2016 рік / упр. культури Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки; ред-упоряд. Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. Луцьк: Терези, 318–319.
Годованюк, О. (1998). Костели Волині. Теорія та історія архітектури і містобудування: збірник. наук.-практ. конф., м. Київ. Вип. 3. Київ, 80–91.
Гончарова, В. (2009). Мурована сакральна архітектура Волині барокової доби. Минуле і сучасне Волині і Полісся. Володимир-Волинський в історії України і Волині. Науковий збірник. Вип. 32. Луцьк: МП «Пульс», 297–299.
Горбик, О. (2004). Становлення барокового католицького храмобудування у XVII ст. на Київщині і Волині. Українська академія мистецтва: дослідження та наук.-метод. практ., м. Київ. Вип. 11. Київ, 190–199.
Гулько, Г., Томчук, М. (2017). Комплекс костелу колегіатів у смт. Олика – унікальна памятка сакральної архітектури. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ківерцівщина та Олика в історії України та Волині. Науковий збірник. Вип. 62. Матеріали краєзнавчих читань, 22 вересня 2017 р., м. Ківерці – смт. Олика. Упоряд. Г. Бондаренко, С. Войчик, А. Силюк. Луцьк : Вежа-Друк, 290–327.
Гупало, С. (2020). Олика і Радзивілли. Нариси. Київ: Український пріоритет, 168 с.
Жовтянський, В. (2014). Історична Олика та її пам’ятки. Праці Центру пам’яткознавства. Вип. 25, 253–273.
Жук, О. М. (2006). Костьол св. Петра і Павла – визначна пам’ятка монументальної культової архітектури Луцька XVII ст. Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ століття. Луцьк, 209–212.
Ковальчук, Є. І. (2013). Формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї (1929 – 2012 роки) : Монографія. Луцьк: ДП «Волинські старожитності», 296 с.
Колосок, Б. (2004). Римо-католицькі святині Луцька. Київ: Техніка, 224 с.
Колосок, Б. (1994). Історіографія будівництва Луцького комплексу єзуїтів. Архітектурна спадщина України. Вип. 1. Маловивчеиі проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В. Тпмофієпка. Київ, 91-102.
Колосок, Б. (2002). Кафедральні споруди Луцька. Історико-архітектурне дослідження. Білий Дунаєць – Остріг: Drukarnia «Akcydensowa», 223 с.
Костели (2016). Костели і каплиці України. URL: https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=alcvl&p=vlkiolpt&l=u (дата звернення: 21.12.2024).
Кравців, Б., Кубійович, В., Оглоблин, О., Рудницький, І. (1996). Поляки на Україні. Енциклопедія українознавства: Словникова частина / Ред. В. Кубійович; Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові. Т. 6: Перевидання в Україні. Львів, 2215–2228.
Луцьк (2015) Луцьк стародавній: Пам’ятки Старого міста. Луцьк: Терези, 128 с.
Надольська, В. (2013). Діяльність римсько-католицької церкви на території Волинської губернії крізь призму документів Державного архіву Волинської області. Волинський музейний вісник: Наук. зб.: Вип. 5: Музейна педагогіка. Теорія і практика / упр-ня культури Волин. ОДА; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музейн. справи СНУ ім. Лесі Українки; Упоряд. А. Силюк. Луцьк, 160–181.
Надольська, В. В. (2016). Волинь як поліетнічний регіон. Німці в історії Волині. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Луцьк, 1–2 жовтня 2015 р. / за наук. ред. М. П. Костюка. Луцьк: ПВД «Твердиня», 24–33.
Остапюк, О. Д. (2012). З історії римо-католицьких парафій та польської общини Любомльщини на Волині. Історико-краєзнавчі нариси. Луцьк: Вежа, 196 с.
Памятная (1895) Памятная книжка Волынской губернии на 1895 год. Житомир: Издание губернского статистического комитета, 119 с.
Перелік місцевого (2024). Перелік пам`яток культурної спадщини місцевого значення Волинської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. http://surl.li/iisttt
Перелік національного (2024). Перелік пам`яток культурної спадщини національного значення Волинської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. URL: http://surl.li/zwzvjp
Перлштейн, А. (1851). Луцк и его древности. Временник Императорского Московского общества истории и древностей российских. Кн. 9. Москва, 30–45.
Про Обласну (2019). Про Обласну програму відродження історико-архітектурної спадщини смт Олика Волинської області на 2019 – 2024 роки: Рішення Волинської обласної ради сьомого скликання від 26.07.2019 № 24/9. URL: https://volynrada.gov.ua/session/24/9-1
Роглєв, Х. Й., Бошицький, Ю. Л., Голубаха, І. А., Мунін, Г. Б. (2009). Легендарні села України. Під. Заг. ред. Бошицького Ю. Л. Київ: Книга, 256 с.
Сендульский, А. (1873). Город Луцк. Волынские епархиальные ведомости. Часть неофиц. № 23, 811–822.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Анастасія Марків
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
