"Міньони" (міньяни) як нелегальні юдейські громади на Вінниччині у 1945-1952 рр. (за матеріалами звітів обласної ради по справах релігійних культів)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31652/2411-2143-2025-51-96-104

Ключові слова:

юдаїзм, «міньони» (міньяни), нелегальні релігійні формування, антисемітизм, Рада по справах релігійних культів, Вінницька область

Анотація

Мета дослідження – розкрити діяльність «міньонів» (міньянів) як нелегальних юдейських громад  на Вінниччині у 1945-1952 рр. на основі аналізу матеріалів звітів Ради по справах релігійних культів по Вінницькій області; охарактеризувати особливості взаємовідносин юдейських релігійних об’єднань з органами радянської влади різних рівнів крізь призму сталінської політики антисемітизму першого повоєнного десятиліття. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових та історичних методів, основними з яких стали узагальнення, проблемно-хронологічний, історико-системний, порівняльно-історичний. Особлива увага приділена статистичному аналізу при відстеженні динаміки кількості незареєстрованих громад впродовж досліджуваного періоду на Вінниччині і контент-аналізу текстів звітів Уповноваженого Ради по справах релігійних культів по Вінницькій області. Наукова новизна полягає в тому, що на основі вперше введених в обіг архівних матеріалів звітів Уповноваженого Ради по справах релігійних культів при Раднаркомі СРСР по Вінницькій області проаналізовано діяльність нелегальних юдейських громад на Вінниччині у 1945-1952 рр. Висновки. Діяльність «міньонів» (міньянів) на Вінниччині у перше повоєнне десятиліття варто розглядати у контексті політики державного антисемітизму. Релігія, яка навіть в період нацистської окупації відігравала консолідуючу роль у життєдіяльності традиційної єврейської громади, зазнала після війни суттєвих змін. Радянська влада намагалася стримувати та контролювати діяльність юдейських громад, активність яких пожвавилася у 1948 р. на тлі зростання національної свідомості єврейського населення у зв’язку з утворенням держави Їзраїль. Такі дії більшовицького уряду спричинили хвилю репресивних заходів (обшуки, арешти, зняття з реєстрації, закриття синагог, оподаткування тощо), які призвели до розгортання антисемітських настроїв серед населення. Та незважаючи на жорсткий тиск тоталітарного сталінського режиму на нелегальні юдейські формування, вони продовжували діяти в підпіллі та підтримувати цілісність єврейської спільноти. В 1945–1952 рр. Вінниччина опинилася серед лідерів по юдейським нелегальним формуванням.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • автор Наталка Жмуд, афіліація Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

    Кандидат історичних наук, доцент (Україна)

  • автор Анатолій Войнаровський, афіліація Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

    Кандидат історичних наук, доцент (Україна)

Посилання

Батирєва, І. М. (2012). Етносоціальна структура населення с. Мурафа Шаргородського району Вінницької області 1940-1950-х рр. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 20. С. 229-233. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_ist_2012_20_49

Винокурова, Ф. А. (2005). Національне життя єврейської спільноти на окупованій території Вінницької області, що входила до складу Трансністрії. Огляд архівних джерел. Друга світова війна і доля народів України: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. 23-24 червня 2005. Київ: Сфера. С. 156-164.

Войналович, В. (1995) Наступ на юдейські громади в Україні в 50-60-х роках. Єврейська історія та культура в Україні. Матеріали конференції Київ 8-9 грудня 1994. Київ. С. 33-38.

Voinarovskyi, A., & Zhmud, N. (2024). Illegal protestant denominations in Vinnychina in 1945-1952 (according to the materials of the regional council for religious cults affairs). Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 50, 94-103. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-50-94-103

Гура, О. (2010). Юдейські громади в Україні після Другої світової війни (друга половина 1940-их - початок 1950-их років). Історична пам'ять. Вип. 2. С. 79-87. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ip 2010 2 10

ДАВіО – Державний архів Вінницької області.

Даниленко, В. (2002). «Єврейське питання». Політичний терор і тероризм в Україні. Київ : Наукова думка. С. 724-744.

Данилюк, Ю. (1995). Антиєврейські кампанії в Україні на початку 50-х років. Єврейська історія та культура в Україні. Матеріали конференції Київ 8-9 грудня 1994. Київ. С. 61-62.

Кононенко, В. (2017). Єврейське населення Поділля (40-і рр. XX ст. – початок XXI ст.). Вінниця : Нілан-ЛТД. 370 с.

Курабцев, О. (2006). Репресії проти євреїв - громадян радянської України у 1945-1953 рр. Наукові праці. Історія : науковий журнал. Т. 48. Вип. 35. Миколаїв. С. 41-45. https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/2006/48-35-7.pdf

Маринченко, Г. (2014). Загальний стан єврейських громад України в повоєнний період. Українознавчий альманах. Вип. 16. С. 256-260.

Снайдер, Т. (2015). Чорна земля. Голокост як історія і застереження (пер. Павло Білак, Олеся Камишникова, Тетяна Родіонова). Київ: Медуза. 400 с.

Завантаження

Опубліковано

24.03.2025

Номер

Розділ

Історія Поділля

Як цитувати

Жмуд, Н., & Войнаровський, А. (2025). "Міньони" (міньяни) як нелегальні юдейські громади на Вінниччині у 1945-1952 рр. (за матеріалами звітів обласної ради по справах релігійних культів). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 51, 96-104. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2025-51-96-104

Схожі статті

1-10 з 355

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають