Історичний наратив як засіб пропаганди у формуванні політики пам’яті та меморіалізації Сілезії (1945–1956 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2025-51-112-119Ключові слова:
Сілезія, реполонізація, історичний наратив, історична пам’ять, «повернені землі», «народна демократія», ідеологія, культура, пропаганда, засоби масової інформаціїАнотація
Метою статті є дослідити формування змісту та способів поширення нового історичного наративу як засобу пропаганди комуністичним режимом Польщі та як одного з дієвих факторів реполонізації на землях Сілезії протягом 1945–1956 років. Методологія дослідження визначена його метою і завданнями. Ключовими методологічними принципами, застосованими в дослідженні, є принципи критичного аналізу джерел, історизму, об’єктивності, системного підходу. Застосування вказаних принципів дає можливість дослідити об’єктивні підстави, ідеологічні завдання, принципи формування змісту та способи поширення історичної пропаганди серед населення Сілезії протягом досліджуваного періоду. Окрім загальнонаукових методів аналізу та синтезу, застосовані історико-хронологічний та історико-генетичний методи, за допомогою яких було досліджено процес становлення і розвитку історичної пропаганди як одного з вагомих факторів реполонізації Сілезії в 1945–1956 рр. Наукова новизна роботи полягає у тому, що на основі аналізу джерельного матеріалу, зокрема публікацій в ЗМІ, що виходили в Сілезії протягом 1945–1956 рр., простежено формування змісту нового для регіону зокрема та Польщі в цілому історичного наративу, в якому обґрунтовувався новий етнічний та суспільно-політичний статус Сілезії. Встановлено, що цей наратив являв собою вагомий фактор пропаганди і виступав частиною комплексу заходів із реполонізації Сілезії вказаного періоду. Висновки. В процесах реполонізації Сілезії вагомим фактором була пропаганда, одним із ключових засобів якої було формування нового історичного наративу. Головними змістовими компонентами цього наративу були твердження про історичну закоріненість польського населення на землях Сілезії, насильницький характер германізації регіону, прогресивну роль комуністичної партії та СРСР в поверненні цих земель до складу Польщі. Цей наратив формувався в два етапи, із яких перший (1945–1948) відрізнявся більш науковим характером і метою та мав обґрунтування історичної закоріненості польського етнічного елементу в регіоні. На другому етапі (1949–1956) внутрішні політичні зміни призвели до посилення в змісті історичної пропаганди комуністичної ідеології, яка значною мірою витіснила зміст національної історії. На основі вказаного наративу протягом 1945–1956 рр. на теренах Сілезії було сформовано локальний варіант історичної пам’яті, де поєднувались елементи етнічної історії та комуністичної ідеології.
Завантажити
Посилання
Czubiński, A. (2001). Ziemie odzyskane w powojennej Polsce (1944-1990). Ewolucja systemu politycznego w Polsce w latach 1914-1998. T. 2. Polska Ludowa (1945-1989). Cz. 1, Zbiór studiów, 379-400.
Gierowski, J. A. (1948). Polskość Śląska w począt kach XIX wieku w świetle nieznanej ankiety kościelnej z 1814 r. Sobotka, III, Pr.II, 409-446. https://sbc.org.pl/publication/686484
Gotkiewicz, M. (1947). Nowa Pojana pod Sobótka. Odra, 1947, 39(96), 1. https://sbc.org.pl/publication/592423
Hierоwski, Z. (1948). Niecierpliwym pod rozwagę. Odra, 29 (138), 2. https://sbc.org.pl/publication/593540
Kaczmarek, M., Minta-Tworzowska, D. (2012). The Józef Kostrzewski Poznań School of Archaeology. Several reflections on the illuminations and shadows of prehistory studies in respect to the Bronze and Early Iron Ages. Folia Praehistorica Posnaniensia. Uniwersytet Im. Adama Mickiewicza W Poznaniu Instytut Prahistorii, XVI, 25-40.
Klementowski, R. (2018). "...szli wszędzie, dokąd ich partia posłała...". "Odzyskiwanie" Ziem Zachodnich w kontekście polityki pamięci historycznej władz po 1945 roku "Ziemie Odzyskane". W poszukiwaniu nowych narracji. Poznan: Instytut Historii. 279-304.
Kozłowski, K. (1994). Pierwsze dziesięć lat władzy politycznej na Pomorzu Zachodnim (1945-1955). Warszawa-Szczecin, 1994, 412 p.
Lewañski, J. (1947). Na mapie regionalizmów. Odra, 1947, 39(96), С. 2. https://sbc.org.pl/publication/592423
Maleczyńska, E. (1946). Udział Śląska w zmaganiach polsko-nie¬mieckich pierwszej połowy XV w. Sobotka, PR.I, 24-44. https://sbc.org.pl/publication/686447
Maleczyński, K. (1946) Polskość na cmentarzach wrocławskich. Sobotka. PR.I, 73-80. https://sbc.org.pl/publication/686447
Malik, M. (2023). Działania oświatowo-kulturalne w zakładach pracy na Dolnym Śląsku w latach 1945-1950. Papieski Wydział Teologiczny we Wrocławiu, 2. 16-24. https://doi.org/10.15804/CCNiW.2023.02.02
Mordawski, H. (2015). Ziemie Odzyskane 1945-1956. Katowice: Wydawnictwo Poligraf, 624 p.
Możdzyński, B. (2023). Kultura ze spółdzielni. Jak menadżer z branży paliwowej uratował zasłużone wydawnictwo. Forbes, 10, 40.
Nahorayska, J. (1950). W walce kszałtowała sie nowa mapa Śląska. Odra, 4(216), 1. https://sbc.org.pl/publication/595204
Oddział Dolnośląski Związku Zawodowego Literatów Polskich (1947). Trybuna Dolnośląska, 3(17), 3. https://sbc.org.pl/publication/401933
Problemy kulturalne na Dolnym Śląsku. (1945). Pionier, 30, 3. https://sbc.org.pl/publication/498103
Przegląd kultury. (1945). Naprzód Dolnośląski, 24, 7. https://sbc.org.pl/publication/592727
Sarna, P. (2019). "ODRA" (1945-1950). Monografia czasopisma Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego, 328 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Всеволод Сергієнко

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.