Початок незвичайного життєвого шляху одного священника. До 100-річчя з дня народження реформатського єпископа Людвига Ґулачі
DOI:
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2025-52-94-101Ключові слова:
внутрішня місія, Закарпатська реформатська церква, «Коло східних друзів», Людвиг Ґулачі, Мукачевe, післявоєнний перехід, рух пробудженняАнотація
Метою статті було розкрити в хронологічній послідовності той період життя реформатського єпископа Людвига Ґулачі, який передував його безпосередній пастирській діяльності. Цей період охоплює час від залучення його до місіонерської роботи і до початку діяльності в якості священника. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Зважаючи на невивченість теми та сформульовані завдання, здійснено пошук первинних джерел, що означає використання не тільки архівних документів, але й спогадів єпископа, інтерв’ю з його дружиною, а також публікації того часу. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі опрацьованих джерел у ній вперше з максимальною деталізацією розкрито першу частину життя єпископа Людвига Ґулачі, яка згодом визначила рушійні засади його єпископської діяльності після 1991 року. У цьому контексті дослідження біографії найбільш значної постаті періоду відродження Закарпатської реформатської церкви наразі відсутні. Висновки. Встановлено, що життєвий шлях Людвига Ґулачі до того, як він став священником, склався незвичайно. В історичній перспективі яскраво простежується, як на життєві плани окремої особистості – Людвига Ґулачі – вплинула Друга світова війна, яка змінила первісні плани юнака, спрямувала їх в інший бік. З’ясовано, що спочатку Людвиг Ґулачі мріяв стати інженером, отримав відповідну освіту. Згодом продовжив свою діяльність на одному з найпрестижніших заводів того часу, який міг стати місцем для чудової кар’єри. Спогади та записи того часу пластично передають перехідний хаотичний стан повоєнної доби та пошук власних відповідей на таку ситуацію (неможливість продовження кар’єри інженера, вибір душпастирського покликання). Також простежено, як на особисте життя молодої людини вплинула зміна кордонів, спричинена новою імперією – замість інституційної підготовки на священника залишилася тільки можливість навчання на місці. На життя єпископа Людвига Ґулачі наклав свій відбиток і диктаторський радянський режим з його антирелігійною політикою, внаслідок якої він був репресований і провів сім років у трудових таборах Казахстану.
Завантажити
Посилання
AUSBU ZO – Arkhiv Upravlinnia Sluzhby Bezpeky Ukrainy v Zakarpatskii oblasti [Archives of the Administration of the Security Service of Ukraine in the Zakarpattia region].
Bondarchuk, P. (2010). Sotsiorelihiine zhyttia Ukrainy v seredyni 1940-kh – na pochatku 1950-kh rr. [Socio-religious life of Ukraine in the mid-1940s – early 1950s.]. http://history.org.ua/JournALL/jittia/jittia_2010_2_3/4.pdf
Czanik, A. (2010). Utat mutatni az üdvösség felé – Gulácsy Lajos nyolcvanöt éves, Reformátusok Lapja, 3, 5.
Életútinterjú, Szabó Gáborné Gulácsy Szeréna: https://edoku.org/interju/szabo-gaborne
Fedinec, Cs. (2010). Iskola és egyház a két világháború közötti időszakban. In Fedinec, Cs., Vehes, M. (szerk.): Kárpátalja 1919-2009: történelem, politika, kultúra. Budapest, 123-129.
Fényképalbum, Szabó Gáborné Gulácsy Szeréna: https://edoku.org/interju/szabo-gaborne/
Fodor, G. (2016). Adattár a Kárpátaljai református gyülekezettörténeti kutatásokhoz 1523-2016, Tiszaszentimre.
Fodor, G. (2017). Gulácsy Lajos, in: uő: Akik a nagy nyomorúságból jöttek, h.n, 368-370.
Leshko, O. (2002). Derzhavna polityka i protestantski hromady Zakarpattia v 1946-1949 rokakh [State policy and Protestant congregations of Zakarpattia in 1946-1949], Carpatika-Karpatyka, 20, 105-114.
Leshko, O. (2003). Reformatske dukhovenstvo Zakarpattia v druhii polovyni 40-50-kh rokakh [Reformed clergy of Zakarpattia in the second half of the 40s-50s]. Naukovyi visnyk UzhNU, Seriia: Istoriia – Scientific Bulletin of UzhNU, Series: History, 9, 74-82.
Lysenko, O. (1998). Tserkovne zhyttia v Ukraini, 1943-1946 [Church buildings in Ukraine, 1943-1946]. Kyiv. 403 s.
Mélységből a magasba (2009). Bizonyságtétel az elmúlt időkről. Gulácsy Lajos önéletírása. Második, bővített kiadás, h.n.
Olasz, T. (2002). "Csak a levelekből tudtunk egymásról". Hét és fél évig két esküvő között, Kárpátalja, 80, 2002. július 26., 6. [in Hungarian]
Rózsás, J. (2000). Gulág Lexikon, Budapest.
Salamakha, I. (2001). Reformatska tserkva Zakarpattia v pershi pisliavoienni roky (1945-1948) [The Reformed Church of Zakarpattia in the first post-war years (1945-1948)]. In Istoriia relihii v Ukraini, kn.1., Lviv, 372-378.
Sherstiuk, I. (2012). Zakarpatska reformatska tserkva u pershi povoienni roky [Transcarpathian Reformed Church in the first post-war years]. Istorychna pamiat – Historical memory, 28, 85-92.
Szamborovszky-Nagy, I. (2022). Defense of the regional representative of the Transcarpathian Reformed Church and the consequences of this process. Scientific papers of Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History., 40, 68-75. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2022-40-68-75
Szamborovszky-Nagy, I. (2022). Zmyny v orhanizatsiinii strukturi Zakarpatskoi reformatskoi tserkvy (1946-1949) [Changes in the organizational structure of the Transcarpathian Reformed Church (1946-1949)]. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, Vyp. 35, 174-185. https://doi.org/10.33402//ukr.2022-35-174-185
Szamborovszkyné Nagy, I. (2023). Gulácsy Lajos (1925-2016). In Földváryné Kiss, R. (szerk.): RefWiki: Református Online Enciklopédia, Budapest. https://refwiki.kre.hu/index.php?title=Gul%C3%A1csy_Lajos_(1925%E2%80%932016) (2025-03-02).
Szamborovszkyné Nagy, I. (2025). Vallási és felekezeti állapotok a szovjet időszakban (1944-1991), in Szamborovszkyné Nagy, I., Molnár D.,E. (szerk.): Beregszász város monográfiája. 2., javított kiadás. Beregszász-Ungvár, 336-361. https://doi.org/10.58423/978-617-8143183/336-361
Szamborovszkyné Nagy, I., Molnár D., E. (2023). A késő sztálinizmus egyházpolitikájának sajátosságai a Szovjetunióban és a kárpátaljai reformátusok, Historia Ecclesiastica, 2. 151-165. https://www.unipo.sk/public/media/46855/historia_ecclesiastica_02_2023.pdf
Voinalovych, V. (2005). Partiino-derzhavna polityka shchodo relihii ta relihiinykh instytutsii v Ukraini v 1940-1960-kh rokakh: politychnyi dyskurs [Party-state policy towards religion and religious institutions in Ukraine in the 1940s-1960s: political discourse]. Kyiv. 741 s.
Wittenberger, I. (1941). A resident of Munkacheve, who was a medical doctor at the Munkacheve City Hospital, and together with his parents was on friendly terms with pastor József Pázsit. The interview was conducted by the author on 30.01.2025.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ibolya Szamborovszky-Nagy, Gabor Lanyi
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
