Кадрове забезпечення діяльності органів радянської прокуратури на Поділлі в 1922-1928 рр.
DOI:
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2025-53-84-92Ключові слова:
кадрове забезпечення, Народний комісаріат юстицїі, Поділля, правопорядок, прокуратураАнотація
Метою статті є на основі аналізу архівних та опублікованих джерел розкрити кадровий і персональний склад підрозділів радянської прокуратури Подільського регіону в 1922 – 1928 рр. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (статистичному, пошуку, аналізу, синтезу, опису) та спеціально-історичних (порівняльно-історичного, проблемно-хронологічного, історико-системного) методів з принципами історизму, об’єктивності, науковості, системності та комплексності. Наукова новизна роботи полягає у тому, що використовуючи значну кількість архівних документів, автори розкрили кадрове забезпечення органів подільської прокуратури в 1922 – 1928 рр. та встановили домінування таких критеріїв кадрового відбору як: ідеологічна та політична відданість більшовицькій доктрині, приналежність до соціального стану (робітничий клас або незаможне селянство) перед професійними та особистісними якостями претендентів на посаду. Висновки. Формування кадрового забезпечення органів радянської прокуратури на Поділлі (1922-1928 рр.) було глибоко ідеологізованим та здійснювалося відповідно до політики більшовицької партії. При призначенні працівників прокуратури пріоритетну роль відігравали такі критерії, як політична лояльність, партійна приналежність, соціальне походження та класова орієнтація кандидатів. Освітній рівень прокурорських працівників часто поступався місцем партійному стажу та досвіду в революційних органах юстиції. Підвищення професійної підготовки забезпечувалося шляхом створення короткотермінових юридичних курсів. Процес атестації був формальним, висновки атестаційних комісій були типовими та мали узагальнюючий характер. Першочерговими критеріями оцінки працівників окружних прокуратур слугували: партійна приналежність; освіта та рівень знань радянського законодавства. У досліджуваний період в органи прокуратури почали призначати жінок, з врахуванням їх моральних якостей і партійної приналежності, хоча їх відсоток був незначний. Українізація органів прокуратури проводилася повільно та здебільшого формально, внаслідок чого рівень володіння українською мовою залишався низьким, особливо серед прокурорських кадрів. Їх соціальний склад не відповідав задекларованим радянським ідеалам, оскільки більшість працівників були службовцями, а не вихідцями з робітничого класу і селянства. Відсоток українців в органах прокуратури був незначний, тут переважали представники національних меншин.
Завантажити
Посилання
Ахматов, Л. (1929). Про кадри. Вісник радянської юстиції, 17, 506-508.
ДАВіО – Державний архів Вінницької області.
ДАХО – Державний архів Хмельницької області.
Збірник (1923). Збірник постанов та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1922-1923 рр. Харків: Літо-друкарня «Книгоспілки», 56, 1147 с.
Інструкція (1923). Інструкція губернським атестаційним комісіям від 1 листопада 1923 р. Бюлетень Народного комісаріату юстиції УСРР, 36, 325–327.
Коммунистическая (1984). Коммунистическая партия Советского Союза в резолюциях и решениях съездов, конференций и Пленумов ЦК КПСС. 9-е изд., доп и испр. Москва, 1983-1990. В 16 т. Т. 4 : 1926-1929, 575 с.
Мавдрик, М. (2012). Становлення та розвиток прокуратури України як інституту захисту прав і свобод людини і громадянина. Вісник Харківського університету внутрішніх справ. 3(58). 22-35.
Мазуренко, Ю. (1924). До питання про переведення українського діловодства в органах НКЮ. Вестник советской юстиции. 9-10, 253-255.
Мельничук О. А. & Пащенко І. І. (2019). Структурна та кадрова характеристики органів прокуратури 1922-1933 рр. на Поділлі. Вісник аграрної історії. Вип. 27-28. 41-45.
Миколенко, В. (2017). Історико‐правові аспекти становлення та розвитку прокуратури України. Порівняльно‐аналітичне право, 1, 39-41.
Михеєнко, І. (1929). Кадри юстиції. Вісник радянської юстиції. 18, 524-525; 20, 587-588; 21, 626-627.
Михеєнко, І. (1929). Про стан кадрів органів юстиції. Вісник радянської юстиції. 17, 517.
Мичко, М. (1999). Прокуратура України: роль і місце в системі державної влади. Донецьк: Донеччина, 256 с.
О подготовке (1922). О подготовке работников юстиции. Резолюция по докладу тов. Машкина. Вестник советской юстиции. 5-7, 163.
Пащенко, І. І. (2017). Концепція створення прокуратури УСРР в 1922-1933 рр. та дискусії щодо її функцій в системі державного управління. Часопис української історії. Вип. 36. 45-52.
Пащенко, І. І. (2016). Становлення та діяльність органів прокуратури УСРР в 1922-1933 рр.: історіографія проблеми. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 24. С. 331-336.
Попович, Є. (2009). Шляхи розвитку прокуратури України: монографія. Харків: Торнадо, 352 с.
Про відкриття (1923). Про відкриття короткотермінових юридичних курсів: Обіжник НКЮ УСРР від 24 листопада 1923 р. №132 до всіх губсудів та губпрокурорів Бюлетень Народного комісаріату юстиції УСРР. 40, 360-364.
Развадовский, Е. (1925). Реорганизация органов юстиции. Вестник советской юстиции. 10, 409-412.
Сухонос, В. (2004). Організація і діяльність прокуратури в Україні: історія і сучасність: монографія. Суми: Університетська книга, 348 с.
Сухонос, В. (2008). Прокуратура в системі державних органів України: теоретичний аналіз сучасного стану та перспектив розвитку: монографія. Суми: Університетська книга, 447 с.
Схема (1923). Схема атестації відповідальних працівників юстиції Бюлетень Народного комісаріату юстиції УСРР, 36, 328-329.
Твердохліб, М. (2015). Історико‐правові витоки участі прокурора у кримінальному провадженні в суду на українських землях. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 32, 161-164.
Pashchenko Iryna. (2020). Activities of the Prosecutor's office of Podilia in 1922-1933 in terms of the implementation of its functions. Reality of Politics. Estimates – Comments – Forecasts. № 12. P. 83-98. https://doi.org/10.15804/rop2020206
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Iryna Pashchenko, Olha Melnychuk
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
