Нові дослідження грошового обігу XIV–XVIІI ст. та пам’яток Козацької доби (XVІІ–XVIІI ст.) на Сумщині в період широкомасштабного вторгнення в Україну (2022–2025 рр.)

Анотація

Метою статті є зібрання та аналіз нових даних та фіксації знань про грошовий обіг та соціально-економічне життя на Сумщині в часи Козацької доби, що передбачає введення в науковий обіг знайдених монет і скарбів, даних про торговельні шляхи, економічні зв’язки та козацькі поселення. Методологія дослідження базується на принципах науковості, історизму, спадкоємності писемних та скарбових джерел, всебічного аналізу скарбових комплексів. Також використано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, абстрагування, порівняння, систематизацію, логічний, узагальнення), спеціалізовані історичні (хронологічний, аналітичний, математичний, контекстуальний), нумізматичні (описовий, типології, датування, археологічних досліджень, нумізматичної іконографії, металографії, аналізу монетних скарбів) методи. Наукова новизна полягає у введенні до наукового обігу нових матеріалів та їхній інтерпретації в контексті сучасних викликів, що дозволило по-новому поглянути на історичний розвиток регіону, а також підкреслити важливість збереження культурної спадщини Сумщини в умовах повномасштабної війни. Висновки. На підставі аналізу нових монетних скарбів та окремих артефактів можна зробити такі висновки. Дослідження нових археологічних знахідок під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну дозволило доповнити та уточнити уявлення про грошовий обіг та матеріальну культуру Сумщини в період XIV–XVIII століть. Нові знахідки підтвердили, що грошовий обіг на Сумщині в досліджуваний період був надзвичайно різноманітним. Зокрема, скарби, знайдені поблизу сіл Обложки, Перемога, Баничі (монети, які належали до різних країн емітентів – від новгород-сіверського князя Дмитра Корибута до джучидських дангів, рязанські «баранчики», свідчать про інтенсивні торговельні зв’язки регіону як з Північною та Східною Європою, так із Золотою Ордою. Виявлення таких унікальних знахідок, як 4 талери Саксонії 1617 р. та далер Густава Адольфа 1545 р., вказує на глибоку інтеграцію Сумщини в міжнародні торговельні зв’язки, а їх присутність у козацьких поселеннях – на існування широких торгових і, можливо, дипломатичних зв’язків. Знахідки срібної защіпки та бронзової гарди шаблі у с. Полошки не лише доповнили нумізматичні дані, а й дозволили реконструювати повсякденне життя та соціальний статус козацької старшини. Так, дослідження грошового обігу та пам’яток козацької доби зазначеного періоду має особливе значення, адже вони дозволяють виявити невідомі раніше елементи грошового обігу чи побуту козаків. Вивчення матеріальних свідчень, зокрема грошей, як показників суверенітету та економічної самодостатності, стає частиною інформаційної війни та боротьби за збереження історичної правди.