Ілля Мечников у вітчизняній біографістиці: від імперських до національних наративів
DOI:
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2025-54-64-72Ключові слова:
Ілля Мечников, історіографія, біографістика, історія науки, український вченийАнотація
Стаття підготовлена з нагоди 180-річчя від дня народження видатного українського науковця, нобелівського лауреата Іллі Мечникова. Метою статті є огляд наукового доробку вітчизняної біографістики щодо постаті Іллі Мечникова, який є уродженцем України (Слобожанщина), де розпочав свою викладацьку і наукову діяльність (Одеса). Автори виокремлюють зі всього біографічного доробку вітчизняний внесок у мечниковознавство з кінця ХІХ до початку ХХІ століття. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-типологічного, історико-системного, біографічного) методів з принципами історизму, системності, цілісності, науковості та верифікації. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше у вітчизняній історіографії здійснено огляд доробку саме українських науковців у вивчення наукового доробку і біографії Іллі Мечникова, що стає підґрунтям причетності його до цивілізаційної спадщини України і визначення його як українського вченого. Висновки. Масштабна персона Іллі Мечникова (1845–1916) привертала увагу дослідників, зокрема й українських, ще за його життя. Втім осмислення його місця у науці і ваги наукового доробку розпочалось лише після його смерті – через розлогі некрологи та пам’ятні згадки. Радянські українські автори прагнули продемонструвати, що поступ радянської науки спирався на міцні традиції, закладені «прогресивними» науковцями в імперську добу, до того ж часто-густо його однозначно класифікували як «російського» вченого. З розпадом СРСР розпочались процеси становлення національних історіографій. Вітчизняна наука небезпідставно залучила спадщину І. Мечникова до цивілізаційної скарбниці України, адже більшу частину життя він провів на Слобожанщині та Півдні України, зокрема в Одесі. Тому, вочевидь, у разі національної ідентифікації Ілля Мечников потребує визначення як «український».
Завантажити
Посилання
Андрух, В. С., & Слободян, М. В. (2020). І. І. Мечников: штрихи до портрета (до 175-річчя з дня народження). Актуальна інфектологія, 8(1), 77-83. http://doi.org/10.22141/2312-413x.8.1.2020.196177
Бардах, Я. Ю. (1925). Воспоминания об И. И. Мечникове. Врачебное дело, 1517, 1195-1201.
Бачинська, О. А. (2009). Мечников Ілля Ілліч. Енциклопедія історії України (Т. 6, с. 631). Київ: Наук. думка.
Безредка, А. М. (1926). Воспоминания о И. И. Мечникове. Природа, 7-8.
Безредка, А. М. (1926). История одной идеи. Творчество Мечникова. Харьков: Госиздат.
Belozerov IV, Kiritchenko MI, Protsenko OS, Mishchenko TS, Remnyova NA, Lyadova TI. Ilya Ilyich Mechnikov and the Faculty of Medicine of Kharkiv University. Shidnoevr. z. vnutr. simejnoi med. 2020;2b(14):8-13. https://doi.org/10.15407/internalmed2020.02b.008
Бервено, О. М. (2020). Про музей І. І. Мечникова в Дворічній. Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини, 2(Б), 38-40.
Васильев, Ю. К., & Васильев, К. Г. (2007). В. В. Подвысоцкий и И. И. Мечников (к 150-летию со дня рождения В. В. Подвысоцкого). Інтегративна антропологія, 1(9), 13-15.
Вергунов, В. А. (2008). Україна та Франція у житті та творчому доробку І. І. Мечникова. Сільськогосподарська мікробіологія, 8, 168-177.
Ворожбіт-Горбатюк, В., Собченко, Т., & Козиренко, С. (2023). Теорія ортобіозу Іллі Мечникова. Новий колегіум, 1-2(110), 105-109.
Галушка, Р. А., Кучма, И. Ю., & Глазунова, Л. И. (2001). Научная деятельность И. И. Мечникова за рубежом. Аннали Мечниковського інституту, 2, 65-69.
Голубнича, Л. (2020). PEDAGOGICAL IDEAS OF ILLYA MECHNYKOV IN THE MODERN CONTEXT. Pedagogy and Psychology, 0(61), 31-42. https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.61.04
Деколонізація (2025). Деколонізація: оприлюднено переліки осіб та подій, що містять та не містять символіку російської імперської політики. https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/perelik-osib-ta-podiy-shcho-ne-mistyat-symvoliku-rosiyskoyi-imperskoyi-polityky
ДАОО – Державний архів Одеської області.
Дяченко, С. С. (1946). І. І. Мечников: життя і діяльність. Харків: Держмедвидав.
Идеи (1995). Идеи И. И. Мечникова и развитие современного естествознания. Тези конференції. Харків.
Ілля Ілліч Мечников. Фотоальбом. (2005). Харків.
Калита, В. (2006). Эмиль Ру: «Институт Пастера многим Вам обязан». Страницы жизни лауреата Нобелевской премии Ильи Мечникова. Здоров'я України, 4. http://healthua.com/articles/1243.html
Клейн, Б. І. (1947). Ілля Ілліч Мечніков. Київ: Вид-во АН УРСР.
Клімова, О. М., Кордон, Т. І., & Іваненко, М. О. (2012). Концепція ортобіозу І. І. Мечникова та характеристика імунорезистентності при ішемії кишківника у хворих різного віку. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, 32, 154-159.
Кузнєцов, В. О. (2011). Становлення та функціонування наукових мікробіологічних шкіл у Новоросійському (Одеському) університеті (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століть) (дис. ... канд. іст. наук). Київ.
Маркевич, А. И. (1890). Двадцатипятилетие императорского Новороссийского университета. Одесса: Эконом. тип.
Мельник, М. (1924). И. И. Мечников: Жизнь, труды, мировоззрение. Харьков.
Мечников, І. (1932). Лекції з порівняльної патології запалення. Харків-Київ: Медвидав УСРР.
Мечников, И. (1917). Лекции о сравнительной патологии воспаления. Москва: Природа.
Мечников, И. (2013). Этюды оптимизма. Харьков: Фолио.
Мечникова, О. Н. (1926). Жизнь Ильи Ильича Мечникова. Москва-Ленинград: Госиздат.
Минухин, В. В., Колотова, Т. Ю., Скляр, Н. И., Воронкина, И. А., Давыденко, М. В., & Казмирчук, В. В. (2020). Жизнь и творчество И. И. Мечникова. Annals of Mechnikov Institute, 3, 11-35.
Паламарчук, Н. І. (2015). Ілля Мечников – лауреат Нобелівської премії, уродженець України. Сторінки історії, 39, 33-41.
Перцева, Ж. Н. (2016). Женщины в судьбе И. И. Мечникова. Медичний університет, 3-4, 7.
Петрюк, П. Т., Кучма, И. Ю., & Резник, В. И. (2010). Илья Ильич Мечников биографические, научные и психиатрические аспекты (к 165-летию со дня рождения). Annals of Mechnikov Institute, 2, 53-62.
Рогальчук, Л. (2014). З безмежною вірою в силу науки. Дати і події, 1(5), 130-133.
Рогожин, Б. А. (2020). Харьков в жизни И. И. Мечникова. Східноєвропейський журнал внутрiшньої та сiмейної медицини, 2(Б), 14-24. https://doi.org/10.15407/internalmed2020.02b.014
Руда, С. П. (2000). Нариси з історії мікробіології в Україні. Київ: ІВЦ Держкомстату України.
Ruda, S. P. (2017). Formation of microbiology as a scientific discipline (to the 100th anniversary of the death of I. I. Mechnikov). History of Science and Technology, 7(10), 204-210. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2017-7-10-204-210
Савчук, В. С. (1994). Естественнонаучные общества Юга Российской империи. Дніпропетровськ: ДДУ.
Севастьянов, В. Д. (2002). Вклад І. І. Мечникова та О. О. Ковалевського в створення сільськогосподарської ентомології в Україні. Вісник ОНУ. Серія Біологія, 7(1), 314-319.
Синявська, О. (2013). Заїра Першина: штрихи до портрету. Історична Україністика в Одеському університеті, 168-189.
Синявська, О. (2020). Олексій Маркевич – історіограф Одеського університету. Південний захід. Одесика, 29, 210-222.
Скрипаль, І. Г. (2018). Мечников Ілля Ілліч. Енциклопедія Сучасної України. https://esu.com.ua/article-66768
Скрипченко, Г. С. (1995). Одесский НИИ вирусологии и эпидемиологии им. И. И. Мечникова. У Очерки развития науки в Одессе, 347-353.
Славетний співвітчизник (2005). Славетний співвітчизник: до 160-х роковин І. І. Мечникова. Каталог виставки. Харків.
Стамблер, І. (2020). Ілля Мечников – засновник геронтології. Східноєвропейський журнал внутрiшньої та сiмейної медицини, 2(Б), 29-30.
Третьяков, Д. К. (1945). Мечніков як зоолог. До сторіччя з дня народження Іллі Ілліча Мечнікова (1845-1945). Доповіді АН УРСР, 8-15.
Хмарський, В. (2025). Еволюція образу Іллі Мечникова у синтетичних працях з історії Одеського університету (кінець 19 – початок 21 ст.). Бібліотечний Меркурій, 1(33), 132-150.
Чугунов, В. В. (2010). Антропологические исследования И. И. Мечникова в истории сексологии ХIХ-ХХ веков (к 165-летию со дня рождения). Аннали Мечниковського інституту, 2, 49-52.
Щастный, С. М. (1927). Одесский бактериологический институт за 40 лет: речь в торжественном заседании Научной конференции Института 12/IX 1926. Отчет Одес. гос. санит.-бактериол. ин-та им. И. И. Мечникова за 1925-1926, 5-16.
Élie Metchnikoff. Britannica. https://www.britannica.com/biography/Elie-Metchnikoff
Élie Metchnikoff. Wikipedia. https://en.wikipedia.org/wiki/%C3%89lie_Metchnikoff
Ezepchuk, Yu. V., & Kolybo, D. V. (2016). Nobel Laureate Ilya Mechnikov: Life story and career. The Ukrainian Biochemical Journal, 88(6), 98-109. https://doi.org/10.15407/ubj88.06.098
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Olena Synіavska, Vadym Khmarskyi
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
