Образ відьми в уявленнях мешканців Північного Приазов’я у ХХ–ХХІ століттях

Анотація

Метою статті є відтворення образу відьми в уявленнях мешканців Північного Приазов’я у ХХ–ХХІ столітті на основі польових матеріалів, зібраних під час археографічних експедицій у підрегіоні, висвітлення основних аспектів відьомських практик у повсякденному житті суспільства. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні методів аналізу, синтезу та узагальнення з універсальними принципами історизму та наукової об’єктивності, що дозволили проаналізувати зібрані матеріали та детально відтворити образ відьми в уявленнях мешканців Північного Приазов’я. Наукова новизна роботи полягає у тому, що спираючись на матеріали польових досліджень, проведених у населених пунктах Північного Приазов’я на початку ХХІ століття, було детально відтворено образ відьми в уявленнях мешканців підрегіону у ХХ–ХХІ століттях. Проаналізовано ставлення населення до відьом, особливості взаємодії та захисту від чорної магії. Висновки. Образ відьми є одним з ключових в українській демонології. Згадки про відьом зустрічаються в абсолютній більшості інтерв’ю, зібраних під час експедицій Північним Приазов’ям. Не зважаючи на десятиліття радянської атеїзації, процеси урбанізації та глобалізації, образ відьми є стійким явищем повсякденного життя. Респонденти під час інтерв’ю відповідали на запитання щодо наявності відьом у населеному пункті, їх негативних дій по відношенню до інших, особливостей життя та зовнішнього вигляду, методів ідентифікації та захисту. Частина респондентів заперечувала сам факт існування відьом у сучасному світі, частина детально описувала досвід взаємодії з ними (свій власний чи знайомих та родичів). Основні сюжети розповідей стосувались проблем крадіжок молока, перевертництва, різноманітного шкідництва, розлучення подружжя, специфічної смерті, передачі сили спадкоємцям.