Становище римлянки у І столітті н. е.
DOI:
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-43-63-67Ключові слова:
античне суспільство, ґендер, емансипація, жінка, матрона, принципат, Римська імперіяАнотація
Анотація. Мета статті – на основі аналізу різнопланової історіографічної літератури всебічно дослідити становище римлянки в І ст. н. е. Методологія дослідження. Методологічну основу статті склали принципи науковості, історизму, об’єктивності, системності, міждисциплінарного підходу. Застосовано методи аналізу та синтезу. Кожен із цих методів у конкретній ситуації був результативним. Використання наукової методології забезпечило об’єктивне висвітлення означеної проблематики. Наукова новизна роботи полягає в тому, що авторкою комплексно досліджено проблему участі римлянок у суспільному та політичному житті держави. Крім того, проаналізовано основні заходи соціально-політичної сфери та типології притаманних жіноцтву ролей на основі співставлення матеріалів різних джерел. Закцентовано увагу на виявленні оціночних суджень римських авторів, ставленні римського суспільства як до особистостей жінок, так і до їх діянь. Висновки. У І ст. римські жінки не тільки виховували своїх дітей, але й були готові брати активну участь у громадському та політичному житті держави поряд із чоловіками. Римлянки знатного стану пробивалися в чоловічий простір римської політики і вимагали визнання, рівності та лідерства. Найвпливовішими були матері імператорів, а вже потім дружини. Імператор Цезар Август робив спроби, хоча й безуспішні, обмежити жіночу активність шляхом реанімації традиційних республіканських цінностей, які базувалися на уявленні про жінку як дружину і продовжувачку роду, можливості і обов’язки якої не виходили б за межі приватної сфери. У період принципату у жінок, пов’язаних із імператорською сім’єю, з’являються важелі впливу на прийняття політичних рішень. Будучи залученими до імперської пропагандистської політики, вони змогли набути особистого авторитету в римському суспільстві.
Завантажити
Посилання
Гуцало, Л. (2022). Ґенеза ґендерної рівності в Стародавній Греції. Літопис Волині, 3, 199–204. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.32
Светоній, Транквілл. (2012). Життєписи дванадцяти цезарів / перекл. П. Содомори. Львів: СПОЛОМ, 280 с.
Таціт, К. (2013). Аннали. З часу відходу божественного Авґуста / пер. О. Кислюк. Київ: Український письменник, 700 с.
Barrett, A. (1996b). Agrippina: sex, power, and politics in the early Empire. New Haven: Yale University Press. 330 p.
Barrett, A. (1996а). Agrippina: Mother of Nero. London: B.T. Batsford. 360 р.
Barrett, A. (2002). Livia : First Lady of Imperial Rome. New Haven & London: Yale University Press. 425 p.
Bartman, E. (1999). Portraits of Livia: Imaging the Imperial Woman in Augustan Rome. New Haven: Cambridge University Press. XXIV + 242 р.
Bauman, R. A. (1992). Women and Politics in Ancient Rome. London: Routledge. 294 p.
Dionis, Cassi Cocceiani (1890). Historia Romana. V. I–V. Dindorf. Lps., Teubner. 369 р.
Edwards, С. (1993) The politics of immorality in ancient Rome. Cambridge. 244 p.
Edwards, С. (n. d.) Women and Power: The Empresses of Ancient Rome. http://www.bbc.co.uk/programmes/articles/4jfLWp2sbv2J1xcHq6pKN3J/women-and-powerthe-empresses-of-ancient-rome
Förtsch, B. (1935). Die politische Rolle der Frau in der römischen Republik. Stuttgart. 126 р.
Griffin, M. (1990). Claudius in Tacitus. Classical Quarterly, 40 (2), 482–501. https://doi.org/10.1017/S0009838800043056
Hutsalo, L. (2022). The role of women in the social and political life of Ancient Athen. Grail of Science, 16, 582–584. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.17.06.2022.101
Münzer, F. (1920). Römische Adelsparteien und Adelsfamilien. Stuttgart. 358 р.
Peppe, L. (1984). Posizione giuridica e ruolo sociale della donna romana in età repubblicana. Milano: Giuffrè. 182 p.
Peppe, L. (2016). Civis Romana. Forme giuridiche e modelli sociali dell’appartenenza e dell’identità femminili in Roma antica. Lecce: Grifo, 510 p.
Southon, E. (2019). Agrippina: The Most Extraordinary Woman of the Roman World. New York: Pegasus Books. 222 р.
Southon, E. (2023). A Rome of One's Own: The Forgotten Women of the Roman Empire. Abrams Press. 320 р.
Späth, Тh. (1994). «Frauenmacht» in der frühen römischen Kaiserzeit? Ein kritischer Blick auf die historische Konstruktion der «Kaiserfrauen». Reine Männersache? Frauen in Männerdomänen der antiken Welt. Köln & al., рр. 159–205.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Liudmila Hutsalo

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.