Журнал «Сучасність»: історія, традиції, новаторство

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати політику радянської влади щодо подолання дитячої безпритульності та бездоглядності, функціонування дитячих будинків на прикладі Житомирської області в середині 1950-х – першій половині 1960-х рр. Методологічною основою дослідження є методи аналізу та синтезу, історико-статистичний, історико-порівняльний, а також використання принципів науковості, об’єктивності та історизму при аналізі політики радянської влади щодо подолання цих негативних явищ серед неповнолітніх. Наукова новизна роботи полягає у комплексному дослідженні державної політики щодо подолання дитячої безпритульності та бездоглядності в цьому регіоні УРСР у названий період з використанням нових архівних джерел. Висновки. Безпритульність та бездоглядність неповнолітніх були актуальними проблемами у середині 1950-х – першій половині 1960-х рр. в Житомирській області та в цілому по Україні. Вони поступово вирішувалися, влада вживала відповідних заходів. З боку відповідних виконавчих органів влади часто переважав формальний підхід до вирішення проблем дитячої безпритульності та бездоглядності. Необхідно відмітити, що ця проблема була органічно пов’язана з командно-адміністративною та бюрократичною системою радянської влади, для якої важливою була звітність, певні показники, а реальне вирішення проблем дітей затягувалося. Перевірки відповідними органами влади роботи дитячих будинків виявили фінансові недоліки, проблеми матеріального забезпечення, навчально-виховної роботи, що негативно впливали на вихованців цих будинків. Серйозною проблемою була відсутність або нестача уваги з боку батьків до виховання своїх дітей, а також підприємств та установ, що мали сприяти культурно-виховному розвитку дітей своїх робітників та службовців. Актуальним було питання організації дитячими установами, школами дозвілля неповнолітніх, від вирішення якого залежала проблема бездоглядності, скоєння правопорушень ними. Недостатньою була методична допомога сільським бібліотекам у роботі з дітьми, яка часто фактично не проводилася. Не проводили виховної роботи з дітьми будинки культури і сільські клуби. Перспективи подальших досліджень стосуються проблем бездоглядності і злочинності неповнолітніх в Житомирській області у 1980-х рр.