Участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі
DOI:
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2024-48-75-82Ключові слова:
більшовики, воєнно-комуністичний штурм, Поділля, розкуркулювання, селяни-власники, суцільна колективізація, Червона армія, червоноармійціАнотація
Метою статті є, на основі аналізу архівних джерел, загальної та спеціальної літератури, висвітлити участь червоноармійців у проведенні суцільної колективізації на Поділлі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності та історизму із використанням як загальнонаукових так і спеціальних методів дослідження: проблемно-хронологічного, історико-порівняльного, методу критичного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті недостатньо вивченої в українській історіографії проблеми, покликаної з’ясувати роль та місце Червоної армії в насадженні більшовицького тоталітарного режиму в подільському селі. Висновки. Червона армія, з моменту свого створення, розглядалася більшовиками як одна із інституцій впровадження комуністичного режиму. Будучи за соціальним складом на 2/3 селянською, саме вона мала стати школою політичного виховання та культурного просвітництва в дусі комуністичних ідей для колишніх селян-власників. Посилення такої роботи спостерігається наприкінці 1920-х рр., коли спроба режиму відновити «воєнно-комуністичний штурм» наштовхнулась на відчайдушний опір селянства і стала загрозою існуванню комуністичної влади. З цього часу більшовицьке керівництво не лише ставило перед Червоною армією конкретні завдання, але й намагалося здійснювати системний контроль за політико-моральними настроями червоноармійців. Одним із важливих напрямків роботи військових підрозділів було сприяння владі у процесах усуспільнення одноосібних селянських господарств. В умовах суцільної колективізації на армію покладалися завдання не лише просвітницького та пропагандистського характеру, але й безпосередньої участі в колективізації села. Зокрема, військові підрозділи, що дислокувались на Поділлі, залучались до: підготовки кадрів для колгоспного будівництва; взяття шефства над селами, які переходили на суцільну колективізацію; відправлення в колгоспи груп червоноармійців для виконання конкретних завдань; вступу до колективів цілими підрозділами; організації спеціальних червоноармійських колгоспів. Шляхом проведення широкої просвітницької та пропагандистської роботи, застосовуючи методи забезпечення військової дисципліни та практикуючи вибіркові репресії серед командного та рядового складу, більшовицькій владі вдалося не лише подолати опозиційні настрої в армії, але й перетворити її в слухняне знаряддя комуністичної диктатури.
Завантажити
Посилання
Вільховик, О. В. (2013a). Культурно-пропагандистська робота в Червоній армії як основний метод впливу на свідомість червоноармійців. Грані. 12. С. 118-123.
Вільховик, О. В. (2013b). Роль демобілізованих червоноармійців у формуванні радянської свідомості українського населення. Грані. 11. С. 36-41.
Гриневич, Л. (2003). Червона армія і українське суспільство під час кампанії ліквідації куркульства як класу (зима-весна 1930 р.): історичний аналіз соціальної психології та поведінки. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. 7. 285-298.
Гриневич, Л. (2002). «Школа соціалізму»: політичне виховання й політичні настрої особового складу УВО (1921-1938 рр.). Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. 6. 379-392.
Гриневич, Л. (2000). Рефлексії Червоної армії на колективізацію і голод в Україні (1932-1933 рр.) Голод-геноцид 1933 р. в Україні: історико-політологічний аналіз соціально-демографічних та морально-психологічних наслідків. Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції (cc.191-217). Київ.
ДАВіО – Державний архів Вінницької області.
Melnychuk, O., & Melnychuk, T. (2021). Establishment of the Bolshevik Totalitarian Regime in Podillia at the End of the 1920s – at the Beginning of the 1930s: Causes, Technologies And Consequences (on the Example of the Melnykivtsi Village in the Vinnytsia Region). Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History, 35, 56-68. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2021-35-56-68
Романо Андре, Тархова Нонна (1996). Красная армия и коллективизация деревни в СССР (1928-1933 гг.). Сборник документов из фондов РГВА. Неаполь, 540 с.
Тархова, Н. С. (2006). Армия и крестьянство. Красная Армия и коллективизация советской деревни 1928-1933. М.; СПб.: Летний сад, 260 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Oleh Melnychuk, Pavlo Kravchenko

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.