Пам’ятки буго-дністровської та трипільської культури у науковій спадщині П. І. Хавлюка

Анотація

Метою статті є узагальнення та оцінка наукових висновків П. І. Хавлюка про розвиток археологічних культур доби неоліту (буго-дністровської) та енеоліту (трипільської). Методологія дослідження представлена: принципом історизму, системним підходом, методами логіки і групування, порівняльно-історичним та проблемно-хронологічним принципом. Наукова новизна роботи полягає у тому, що у статті узагальнено висновки П. І. Хавлюка про ранньоземлеробські археологічні культури на Східному Поділлі, а також подано їх оцінку іншими археологами. Для написання статті використано неопубліковані рукописи із особового фонду П. І. Хавлюка, що зберігаються у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї та звіти археологічних досліджень із Наукового архіву Інституту археології Національної академії наук України. Подано точку зору П. І. Хавлюка про особливості матеріальної культури населення в період доби неоліту та енеоліту у Середньому Побужжі. Розглянуто наступні питання: топографія поселень (особливості планування), характеристика житлобудівництва, господарська діяльність (землеробство і тваринництво) та ремесла (гончарство, ткацтво і виготовлення знарядь праці). У статті також згадуються відкриті археологом поселення буго-дністровської (Глинище, Глинське І, Ладижин І, Ладижин ІІ, Самчинці, Скибинці, Сокільці, Тростянець) та трипільської культури (Борисівка, Великі Ярузькі, Вербівка I, Вербівка II, Гунчанське, Іваньки, Кліщів, Печера, Рахнянське, Сорока, Уланівка, Чортория). Їх хронологічно систематизовано та подану наукову інтерпретацію. Висновки. Археолог першим на Вінниччині розпочав систематичне дослідження пам’яток доби неоліту. Йому вдалося з’ясувати особливості матеріальної культури та подати власну інтерпретацію розвитку тогочасного населення. Дискусія щодо опублікованих висновків П. І. Хавлюка продовжується.